Служба зайнятості в рамках своєї діяльності надає послуги шукачам роботи та роботодавцям. Для роботодавців проводяться різноманітні заходи, щоб допомогти якнайшвидше укомплектувати вакансії. Але, окрім цього, проводяться семінари різної направленості з залученням спеціалістів з профорієнтації, в т.ч. з висвітленням аспектів збереження трудового потенціалу. Адже кожен керівник мріє про те, щоб його праця та праця підлеглих приносила результат. Один з аспектів задоволеності своєю роботою полягає також в досягненні конкретного результату.                                                       

Як же забезпечити результативність праці при збереженні трудового ресурсу? За дослідженнями британських компаній, необхідно зміювати тактику управління, переходячи від управління до лідерства. Три правила, які потрібно засвоїти українським менеджерам, щоб повторити успіх західних колег.                    

Найперше, що слід зрозуміти будь-якому керівнику, що найважливіший актив будь-якої організації − це люди. По-друге, пора переходити від управління до лідерства і від маніпуляцій до мотивації. Власники або керівники повинні вести співробітників за собою − бути лідерами. Для цього їм необхідно чітко усвідомлювати відмінність між маніпуляціями і мотивацією. В чому різниця? У двох словах: маніпулювати людьми − означає вимагати від них результату, тому що ви як керівник цього хочете. Мотивувати − добиватися, щоб вони зробили щось, тому що самі цього хочуть. Вміння мотивувати співробітників − найважливіший навик управлінця. Це означає вміти спілкуватися, показувати особистий приклад, ставити складні завдання, делегувати, навчати і справедливо винагороджувати. По-третє, ключовий навик лідера − вміння утримувати потрібних співробітників і позбуватися баласту. Люди йдуть не з компанії, вони йдуть від інших людей. Наші дослідження показують, що якщо співробітник незадоволений, то в 90% випадків причина цього − його керівник, а не робота, клієнти чи колеги. Ось три найпростіших правила мотивації, без яких не обійтися сучасному менеджеру.                                                                           

Щоб мотивувати інших, ви повинні бути мотивовані самі. Лідер не може вести за собою, якщо йому бракує мотивації. Вона зароджується зверху і просочується на нижчі рівні організаційної структури, впливаючи на результати роботи співробітників.                                                                                                   

Для мотивації потрібна мета. Неможливо мотивувати окремого співробітника чи групу людей, якщо не ставити перед ними чітку і конкретну мету. Прислухайтеся до власних почуттів чи емоцій. Ваша особиста мотивація підвищується, якщо у вас з’явилася мета, до якої хочеться прагнути. А щоб мотивувати цілий колектив, необхідно ставити перед ним цілі на день, на тиждень, на місяць і на весь рік.                                                                    

Мотивація не вічна. Мотивація − це почуття, емоційний стан. Втратити її дуже легко, адже всі ми знаємо, що емоції мінливі. Керівники мусять постійно пам’ятати про це і підживлювати мотивацію співробітників, якщо вона починає знижуватися. У компанії, які наймають найбільш підготовлених та вмілих лідерів, шикуються черги з охочих отримати роботу. Хороший приклад − британський гігант роздрібної торгівлі John Lewis/Waitrose. Люди звільняються з цієї фірми вкрай рідко, а всіх співробітників там називають партнерами. В іншій роздрібній мережі − ASDA − працівників іменують колегами, і ніяк інакше. А найдинамічніший банк Великобританії Metro Bank довіряє своїм співробітникам настільки, що всіх їх наділили правом приймати ті чи інші управлінські рішення. На чолі цих фірм стоять лідери найвищого рівня. Їхні компанії демонструють чудові результати і нарощують ринкову частку. Співробітники теж задоволені: вони відчувають, що їх цінують і поважають.         

Зростання бізнесу неможливе без хороших працівників. Їх, у свою чергу, ростять лідери. А лідером можна стати, навчаючись і розвиваючи необхідні навички. Але найперший крок − знайти та цінувати людей із правильним ставленням до справи.