Донедавна головним критерієм, на який роботодавці звертали увагу під час пошуку співробітників, була наявність диплома, що свідчив про вузьку професійну спеціалізацію. Програміст мав уміти створювати програми, журналіст – писати репортажі, а бухгалтер – вести облік. Усе інше вважалося позитивним, але не обов’язковим доповненням. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Роботодавцям потрібні різнопланові фахівці. Сучасні роботодавці розраховують на те, що кандидат матиме десятки різноманітних вмінь: здатність креативно мислити й управляти часом, мати навички комунікації, нетворкінгу (соціальна і професійна діяльність, спрямована на те, щоб за допомогою кола друзів і знайомих максимально швидко і ефективно вирішувати складні життєві завдання і бізнес-питання, як приклад: знаходити клієнтів, наймати кращих співробітників, залучати інвесторів), керування проектами, командоутворення, володіння інструментами розробки сайтів, комп’ютерної графіки й відеомонтажу. Без згадки про це сьогодні не обходиться майже жодне оголошення про роботу. Чим вища посада, тим більші вимоги.
У країнах Європейського Союзу формується поняття м’яких навичок (soft skills). Вони протиставляються жорстким – спеціальним вузькопрофесійним навичкам (hard skills – професійним компетенціям), бо не мають однозначної жорсткої прив’язки до конкретної професії.
Часто м’які навички називають також універсальними або функціональними компетенціями, а факт володіння ними – функціональною грамотністю. ЮНЕСКО та Європейська комісія навіть встановили мінімальний рівень такої грамотності, необхідний кожному європейцю для того, аби «вписатися» в суспільство й не бути «соціальним інвалідом», не кажучи вже про професійну самореалізацію.
То що ж головне при доборі на посаду претендентів? Ось що про це пишуть провідні компанії світу. Компанія Microsoft на вершині списку ставить ораторські та комунікативні здібності, володіння офісними програмами, створення презентацій, менеджмент проектів і високий рівень самоорганізації. Forbes вважає найголовнішими комунікативну компетентність, креативність, написання якісних текстів, досвід роботи у команді, базові комп’ютерні знання та здатність до «ре-інжинірингу» – готовність робити звичні речі в новий спосіб. Німецька хвиля відзначає комунікативні та управлінські таланти: ораторське мистецтво, вміння переконувати, лідирувати, управляти, робити презентації, знаходити підхід до людей і вирішувати конфліктні ситуації. Британська платформа інтернет-навчання SkillsYouNeed виділяє персональні навички (тайм-менеджмент, саморозвиток, управління емоціями та навіть організацію харчування, догляду за тілом, спортивних тренувань, ефективного сну) та інтерперсональні (комунікація, робота у команді, ведення переговорів, конфлікт-менеджмент), лідерські здібності, проведення презентацій, а також письменницьку майстерність і базові математичні знання. Зміст кожної групи не є фіксованим, він постійно розширюється. Європейський словник навичок та компетенцій містить тисячі найменувань і продовжує зростати.
Де можна здобути ці навички? На різноманітних курсах та тренінгах. На сьогодні існує громадський проект масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus», який співпрацює з Державною службою зайнятості та пропонує чимало подібних тренінгів на безкоштовній основі. Але для цього слід мати високу мотивацію, щоб навчатись самостійно. Високу самоорганізацію, щоб навчатись ефективно. Для прикладу, курс базової підприємницької компетентності допоможе під час запуску власного стартапу та відкриє додаткові можливості працевлаштування. Для студентів отримання лідерських та управлінських навичок може дати робота на громадських засадах або участь у студентському самоуправлінні, яка навчить роботі в команді, управлінню проектами й делегуванню обов’язків.
Усе це – інвестиція в себе, не менш важлива, ніж здобуття фахової освіти. Час та гроші, витрачені на здобуття універсальних компетенцій, окупляться не лише під час пошуку роботи, а й у щоденному житті. За матеріалами http://studway.com.ua/