Скільки раз нам доводиться чути: «Філолог – це не професія, це лише освіта», «З філологією далеко не підеш…», «Ну і ким ви будете? Вчителями мови і літератури?» Такими питаннями закидають нас, філологів, наші знайомі, близькі та друзі, котрі обрали модніші спеціальності і думають, що спіймали бога за бороду. Насправді ж кар’єрні можливості для філолога не такі вже й обмежені. Потрібно просто про них знати!

На традиційних для філолога варіантах «кар’єри», таких як вчитель, викладач, науковець, перекладач, спинятися не буду, адже ними для нас і так опікується рідний універ. А от цікавими і набагато ширшими та перспективнішими є можливості кар’єри в суміжних з філологією сферах. 

1. Журналіст. Ним може стати кожен філолог, який дружить з публіцистичним стилем, живе в ногу з часом, любить пізнавати нове і ділитися цим новим з іншими. Головною проблемою для початківця може стати відсутність необхідного досвіду, щоб влаштуватися на справжню журналістську роботу. Тоді найперша порада такому початківцю: пиши, і пиши побільше – «набивай руку». Куди писати? Можна в студентські видання (в той же рідний «Абзац» - прим. авт.). Але кращим варіантом буде попроситися бути стажером чи позаштатним журналістом у видання твоєї мрії. Перші місяць-два у таких виданнях можуть бути неприбутковими, але після них публікації та гонорари стануть не мрією, а реальністю!

2. Редактор. Ним можна стати вже маючи хоч найменший досвід роботи в журналістиці. Хоча нестачу досвіду можна компенсувати талантом і великою мотивацією. Найкраще починати з редактора певної рубрики. Робота полягає у відборі потрібних матеріалів, а також у розробці тем та замовленні їх журналістам. Сьогодні попит на редакторів друкованих видань чомусь падає. Можливо тому, що більшої ваги набуває Інтернет.

3. Коректор. Чомусь я одразу бачу мінуси цієї роботи: одноманітність, постійна робота з величезними об’ємами текстів, велика відповідальність при тому що зарплата зовсім невелика. Хоча для початку кар’єри це саме те, що треба: розвиває грамотність на 100%.

4. Контент-менеджер. Ще років два-три тому вітчизняний ринок праці мало знав про цей фах. Але зараз попит на «контентщиків» просто зашкалює! Контент-менеджери, грубо кажучи, – це редактори, які відповідають за наповнення веб-сайтів. Як правило, такі фахівці потрібні крупним інтернет-порталам, що спеціалізуються на новинах, рекламі, продажах різноманітних товарів і послуг. Мінусами такої роботи є постійна робота з комп’ютером та певна одноманітність (замало творчості). Але помітні й позитивні сторони: великий попит на ринку праці, можливість «прошаритися» в певній сфері, розвиток редакторських здібностей.

5. Копірайтер. Під цим словом сьогодні розуміють умільця писати корисні тексти. Корисні – це такі, за які заплатять гроші. Такими тексами є переважно рекламні: прес-релізи, слогани, рекламні описи товарів та послуг. Також сюди зараховуються тексти промов для керівників компаній, вітальні листи від їх імені, тексти політичних агіток тощо. Плюси роботи копірайтера: можливий неповний робочий день або взагалі фріланс (віддалена робота через Інтернет).

6. Рерайтер. Це щось схоже на копірайтера, але трохи легше, бо тексти потрібно писати не самому, а копіювати з інших джерел. При цьому поважається не просто копі-пейст, а вміле поєднання різних текстів у один. Відповідальність на рерайтерові лежить і за грамотність, і за відбір потрібних текстів. Рерайтери потрібні тим же сайтам новин. При цьому часто роботодавці пропонують вакансії що поєднують обов’язки рерайтера і контент-менеджера.

7. SEO-копірайтер– спеціаліст із просування та оптимізації сайтів для пошукових систем. Суть роботи: редагувати тексти певного сайту так, щоб вони були помітні пошуковим системам і просунулися якомога вище за рейтингом. Робота ця більше технічна, ніж творча, але філологів беруть на неї охоче, як умільців роботи з текстами. Іще один нюанс: поки жодний універ не навчає мистецтву SEO, тому потрібні знання можна здобути: а) з електронних підручників; б) пройшовши платні курси; в) стати помічником SEO-менеджера на безкоштовній основі і вчитися в нього безпосередньо на роботі. Сьогодні «сеошники» дуже потрібні, тому є сенс освоювати даний фах!

8. PR-менеджер. Всіх, хто вважає піар чимось чорним, підступним і нечесним, прошу позбавитись такого стереотипу. Піар є не лише «чорним» і «політичним». Насправді він є в кожному нормальному бізнесі, адже PR – це управління репутацією. Піарник повинен уміти креативити, гарно писати, говорити і… вдягатися. А оскільки для наших філологинь усі ці вміння – не проблема, то до піар-кар’єри їм один крок. Мало де в Українських вишах навчають якісному піарові, тому роботодавці охоче беруть у цю сферу найперше нас – філологів. Є два варіанти піар-кар’єри – у компанії або у піар-агенстві. Фахівці чомусь радять починати з агентств, щоб там відточити з усіх боків свої піар-вміння, хоча зі свого досвіду скажу, що починати в компанії не так і складно, просто важко переконати роботодавця взяти на роботу «новачка».

9. Маркетолог. Українською мовою – це ринкознавець. Тут філологу трохи важче, бо потрібні не лише вміння писати і креативити, а й інтерес до економіки та бізнесу. Насправді можна й не мати спеціальної економічної освіти, головне – розуміння законів ринку, а в цьому на перших порах допоможуть 2-3 фахові книги з маркетингу. У маркетинг найкраще йти після досвіду копірайтингу або піару. Кому ці сфери близькі – вперед!

10. Репетитор. Класна можливість для тих, хто має педагогічні здібності: не просто добре знає українську, англійську, французьку, німецьку мови, а й уміє їх доступно пояснити, розжувати і втовкмачити в голову тим, кому вони даються важко. Безперечними плюсами репетиторства є можливість поєднувати з денною формою навчання і при цьому непогано заробляти. Фактор успіху репетитора – у знаходженні клієнтів. Тут треба бути активним і розміщувати своє резюме на всіх можливих сайтах, шукати через знайомих.

Насправді можливостей працевлаштуватись є ще більше, і вони в ХХІ столітті лише розширюються. Тому при бажанні філолог завжди знайде себе! Головне - не чекайте, що робота прийде до вас – ідіть до неї самі. Зробіть хоча б перший крок!