Незалежно від того, був у вас досвід працевлаштування або ж ви в перший раз зайнялися пошуком роботи, починати цей процес доводиться з чистого листа. Адже змінюється не тільки ринок праці а і , відповідно, вимоги, що пред'являються до шукачів роботи. Змінюємося ми самі, наші погляди на те, яким має бути робоче місце, зайнятість і плата за працю. І так хочеться, щоб на цей раз нас супроводжував усіпх! Хоча, як сказав один видатний бізнесмен: «…завдяки везінню можна отримати хорошу роботу, але... не втриматися на ній».
Як же правильно підійти до процесу працевлаштування? Перш за все необхідно усвідомити, що ваш перший ринковий продукт - ви самі, тому надзвичайно важливо правильно позиціонувати себе на ринку праці. Для цього необхідно ретельно продумати індивідуальну тактику пошуку роботи, що відповідає вашому запиту. Що це означає? Маючи уявлення про стан ринку праці, важливо гармонійно вписати свою кандидатуру у відповідний вам «контекст» пропонованих вакансій. Як це зробити? У шукачів роботи деколи складається поверхневе враження, що знайти роботу дуже легко: треба тільки взяти друковані видання з працевлаштування і якнайшвидше обдзвонити варіанти, які сподобались. Тягнути з пошуком, звичайно, не варто, але необхідно провести і попередню роботу. Така підготовка прискорить процес підбору підходящої вакансії і зробить його ґрунтовним і успішним. Безумовно, логічніше було б перш за все організувати власне тестування і визначити свої переваги, але іноді незнання загальної картини попиту та пропозиції приводить шукача до сумного усвідомлення істотної різниці між бажаним і дійсним. Тому варто почати хоча б з загального огляду того, що пропонують на сучасному ринку праці. Отже...
1. Вивчаємо попит на ринку праці. Незважаючи на досить-таки великий обсяг пропозицій, у фаворі, як і раніше лише деякі спеціальності. Низькооплачуваними залишаються такі благородні професії, як лікар, вчитель, працівники науки і культури. В «групу ризику» потрапляють претенденти, що не мають досвіду роботи. Тому важливо, будучи ще студентом третього курсу ВНЗ, підшуковувати «місце під сонцем» або хоча б пройти практику в компанії, в яку ви згодом зможете працевлаштуватися. Більшість роботодавців запрошують на керівні посади фахівців з досвідом роботи в даній позиції не менш трьох років. Але вимоги, що пред'являються до віку майбутнього співробітника, часом відверто дивують. Роботодавцю потрібен досвід пенсіонера, а вік піонера... Ви переглянули пропоновані вакансії і у вас склалася загальна картина: які спеціальності найбільш актуальні, з повною або частковою зайнятістю, можлива зарплата - від мінімальної до максимальної. Тепер проаналізуйте основні вимоги, які пред'являють роботодавці до претендентів. Чи є у вас потрібні якості, знання та вміння?
2. Складаємо резюме. Покладіть перед собою «підручні засоби» - паспорт, диплом, трудову книжку (якщо є). Якщо ви ніколи не писали резюме, то подивіться шаблони різних кадрових агентств. Так званого класичного варіанту не існує. Крім обов'язкових відомостей (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, дані про реєстрацію, освіта та професійний досвід, контактна інформація) постарайтеся заявити про ваші знання, уміння і навички. Орієнтуйтеся на оголошення, в яких вказані посадові обов'язки вакансій що вас цікавлять. Не забудьте про достовірність інформації, що повідомляється. Припустимо, у вас немає необхідного досвіду, тоді варто написати про свої знання ділового етикету, комп'ютерних програм, про досвід проведення ділових переговорів, роботи з клієнтами, тощо . Окремо слід сказати про зарплату. Якщо в оголошенні вказано «зарплата за результатами співбесіди», то в резюме треба обов'язково написати про передбачуваний вами рівень заробітної плати. Тримайтеся в межах розумного, але й не занижуйте планку, так як більше, швидше за все, не дадуть, а ось менше - цілком можливо. Якщо ви не впевнені в якихось своїх якостях або зовсім не знаєте, про що писати, не полінуйтеся пройти тестування в кадровому агентстві, центрі зайнятості, де допоможуть визначити ваші схильності і особисті якості. Нескромно просто написати про себе в резюме «володію високим рівнем інтелекту», але цілком виправдано, якщо вказати, що це дані тестування такої установи. Подібні дослідження іноді виявляють те, на що ви і уваги ніколи не звернули б... Якщо вам є чим пишатися в професійному плані, то не забудьте про це згадати. Припустимо, для журналіста важливо мати досвід участі в професійній виставці, конгресі, бути переможцем в конкурсах і так далі. Про свою готовність до відряджень і ненормованого трудового дня теж повідомте (роботодавці таких самовідданих товаришів люблять!). Тепер ви перебуваєте в стані бойової готовності і маєте уявлення про себе і реальній ситуації на ринку праці.
3. Приступаємо до пошуку потрібної вакансії. Не обмежуйтеся переглядом оголошень в друкованих виданнях. Не варто забувати і про Інтернет, де крім спеціалізованих порталів можна знайти сайти самих організацій. Пам'ятайте і про міську службу зайнятості, про ярмарки вакансій. Не варто ігнорувати і пошук роботи через знайомих, друзів та родичів. Не залишайте без уваги жоден з перерахованих варіантів. Тексти публікуються роботодавцями абсолютно різні. Ви знайдете як чіткі і ясні пропозиції з назвою фірми, вимогами і гарантіями, так і, м'яко кажучи, сумнівні, організації. Також варто насторожитися, якщо в оголошенні в якості контактної інформації вказано лише мобільний телефон. Якщо ви орієнтуєтеся на ринку праці, маєте резюме і приблизно знаєте, чого хочете ,- сміливо вступайте в бій! Вказано в оголошенні факс або електронну адресу - надсилайте своє резюме. Є телефон - телефонуйте і чітко поясніть, з якого приводу ви набрали даний номер. Сміливо вимагайте співробітника, з яким ви можете поговорити про вакансії. Ви повинні налаштуватися по-бойовому, діяти оперативно, бути уважними, наполегливими і, природно, розраховувати тільки на успіх.