09.09.2020 | 13:10

     Безробіття в умовах карантину - одна із глобальних проблем, з якою зіштовхнувся майже кожен п’ятий українець працездатного віку. Нічого дивного, адже через карантин значна частина підприємств закрилася, причому деякі – назавжди. І шукають роботу українці іноді тривалий час, втрачаючи надію, зневіривши у себе. Тому так важливо підтримати їх у скрутному становищи, довести, що не можна залишати пошук і така омріяна робота вже чекає на нього.

      В Овідіопольскій філії Одеського обласного центру зайнятості кожен окремий випадок  розглядається як унікальний і застосовується лише індивідуальний підхід. Тому і результат виходить винятковий, ексклюзивний.

     Олена, 40 років, юрист за фахом. Втратила роботу під час карантину та вже 6 місяців перебуває на обліку як безробітна. Жінка здійснює активний пошук роботи в Інтернет-ресурсах, розсилає резюме, навчається на освітній платформі Coursera та відвідує роботодавців На жаль, професія юриста не користується зараз попитом,  сучасний ринок праці перенасичений цими фахівцями , але наполегливий пошук дає свій результат.  Дві успішні співбесіди дають надію, що найближчим часом Олена буде працевлаштована за фахом в сфері юриспруденції.

     Марина, 30 років, філолог зі знанням англійської та французької мов. Пів року, як безробітна. Втратила роботу по причині закриття і виходу з українського ринку міжнародної авіакомпанії, де успішно вона працювала менеджером з продажу авіа квитків. Має високу мотивацію, активну життєву позицію, постійно займається самовдосконаленням та прагне знайти високооплачувану роботу з можливістю кар’єрного росту.  Дівчина не припиняла пошук і нарешті їй підійшла пропозиція «Особистий помічник керівника», вимогам якої вона повністю відповідала. Вже проведено телефонну співбесіду з менеджерами по підбору персоналу  та Марину запрошено на другу співбесіду з керівником фірми в м. Одеса.

     Отже, за допомогою служби зайнятості та активізуючи власні зусилля кожна людина зможе реалізувати своє право на працевлаштування. Треба тільки не впадати у відчай.