В Ізмаїльський міськрайонний центр зайнятості на початку весни 2019 року за допомогою звернувся Віктор (ім.’я змінено). Історія його, на жаль, сумна та типова. Чоловік має вищу освіту за фахом «електронна побутова апаратура». Мав досвід роботи на керівних посадах, працював інженером-електриком, мав і допуск для роботи під високою напругою. Вдома на нього чекала сім’я, маленька донька. Начебто все успішно. Але бажання отримувати гідні кошти за свою працю, мати можливість добудувати хату змусило Віктора виїхати на заробітки до Чехії. Так він став заробітчанином.
На момент зустрічі молодий чоловік вже відпрацював 2 контракти електриком на будівництві багатоповерхівок. «Заробітчанство – це ніби життя на вокзалі, а хочеться бути у колі сім’ї. Я мрію отримати на Україні гідну роботу з відповідною заробітною платою» - таке відверте зізнання почув від Віктора спеціаліст з рекрутингу. Так сталося, що на момент звернення чоловіка ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» заявило про потребу укомплектувати вакансію інженера-енергетика з заробітною платою 6200 грн. Чоловік взяв номер телефону відповідальної особи підприємства та пішов радитися з родиною. Через декілька днів він зателефонував спеціалісту центра зайнятості, подякував за турботу та повідомив, що знов підписав контракт на роботу у Чехії.
Пройшло майже півроку. І Віктор знов завітав до вже знайомого спеціаліста сектору рекрутингу. Чоловік, завершивши контракт, прийняв остаточне рішення працювати в Україні. Цього разу наш герой отримав запрошення на Ярмарок вакансій. Серед роботодавців-учасників ярмарку було ДП «Адміністрація морських портів України» з вакантною позицією «інженера-енергетика» з заробітною платою 11700 грн, яку через нестачу відповідних спеціалістів не вдавалося укомплектувати тривалий час. Саме під час Ярмарку вакансій «Кар’єра: відкриваємо перспективи» 25 вересня 2019 року відбулася перша зустріч і співбесіда шукача роботи з представником відділу кадрів підприємства. А вже 02 жовтня 19 року він був офіційно прийнятий на роботу з гідною оплатою праці.
Добре те, що добре закінчується. Зараз Віктор у колі сім’ї. Йому більше не потрібно лишати близьких людей, та, найголовніше, маленьку доньку і вирушати на заробітки в чужу країну. Роботодавець дуже задоволений особистісними та професійними якостями довгоочікуваного співробітника.