Сільськогосподарська галузь для української держави завжди була однією їх пріоритетних сфер розвитку як зовнішньої, так і внутрішньої економіки країни.

Сучасний агросектор складно назвати традиційним господарством, адже тепер — це високотехнологічна сфера. Агросектор стрімко змінюється. Усі процеси автоматизуються, рутинні завдання виконує техніка. Водночас людська праця інтелектуалізується і переходить на вищий рівень.

Водночас агросектор лишається досить чутливим до людської праці. Попри глобальну автоматизацію в найближчі кілька років, очевидно, що машини не зможуть замінити агронома у таких клопітких завданнях, як вимірювання вологості ґрунтів, визначення необхідності внесення добрив, підживлення або захисту рослин в певні фази зростання, як би ретельно їх не програмували. Незамінною буде й професія агрохіміка  — правильний розрахунок пропорцій змішування різних хімікатів з урахуванням особливостей фази росту рослин і аналізу ґрунту не зможе замінити автоматизація. Навряд чи роботу вдасться діагностувати захворювання у корови чи кролика, тож позиція ветеринарного лікаря найближчим часом нікуди не подінеться. Не зникнуть і агроінженери — машини ще не набули потрібного рівня інтелекту, аби налаштовувати собі подібних.

Агроном: організовує виробництво сільськогосподарських культур. Визначає раціональну структуру посівних площ. Розробляє системи сівозміни, внесення добрив і застосування засобів захисту рослин. Складає науково обґрунтовані карти обробітку культур і робочі плани на окремі періоди сільськогосподарських робіт і організовує їхнє виконання. Застосовує індустріальні прийоми агротехніки. Здійснює заходи з одержання високих урожаїв на поливних і осушених землях.

Фахівець даного профілю працює у фермерських господарствах, інших сільськогосподарських підприємствах і в наукових організаціях як агроном, бригадир, науковий співробітник, керівник відділення й ін.

Повинен знати: загальнобіологічні дисципліни, у тому числі фізіологію рослин і біологічну хімію, мікробіологію, генетику; землеробство, рослинництво, основи селекції й насінництва польових культур; агрохімію, меліорацію; економіку області, підприємства й ін.

Агрохімік: досліджує ґрунт, дає рекомендації з його грамотного використання. Частина досліджень проходять на відкритому повітрі - в полях, луках, на пасовищах. І частина - в агрохімічних лабораторіях.

Агрохімік аналізує в лабораторіях склад води, повітря, ґрунту. Контролює розробку агрохімічних і ґрунтових карт, де описані характеристики ґрунтів.

Складають грамотний «раціон харчування» для рослин, щоб підвищити урожай. За зовнішнім виглядом рослин фахівці визначають захворювання і намагаються запобігти їх за допомогою спеціальних добрив, засобів від шкідників.

Стежать за безпекою продукції, яку випускає сільгоспвиробництво, аналізують корми тварин і продукти рослинництва. Алергікам в професії не місце.

Фельдшер ветеринарної медицини — кваліфікація молодшого спеціаліста з ветеринарною освітою. Також відомий як «ветеринарний фельдшер», або «ветеринар».

На роботі в організаціях і підприємствах, пов’язаних з утриманням, розведенням та виробничим використанням тварин, забоєм худоби, переробкою продукції і сировини тваринницького походження безпосередньо підкоряється зоотехніку та/або ветеринарному лікарю. Під керівництвом ветеринарного лікаря, зоотехніка надає лікувальну та профілактичну допомогу тваринам, проводить огляди тварин, організовує підготовку тварин до огляду та лікування, здійснює підготовку інструментів та матеріалів, що використовуються для лікування тварин, забезпечує утримання їх у належному стані; консультує з питань лікування, профілактики захворювань та санітарних норм утримання тварин; здійснює контроль за санітарним станом приміщень, кормів та устаткування та інше.

Агроінженер: фахівці даного напрямку займаються: дослідженнями із застосуванням сучасних методик; проведенням експериментів; організацією ефективного застосування автоматики і машин в сільському господарстві; здійсненням контролю за якістю сировини і переробляється продукції; організацією збору, переробки та зберігання продуктів сільськогосподарської та лісової діяльності; розрахунком і конструюванням робочих вузлів автоматики та ін.

Нерідко основним видом діяльності фахівця стає керівництво колективом виконавців.

Новітні технології дозволяють ефективно обробляти сільськогосподарські угіддя, людям поступово допомагають автоматизовані системи та безпілотне обладнання.

Роботодавці зазначають, що найближчим часом затребуваними будуть фахівці у галузях харчових технологій, агрономії, ветмедицини, технологій переробки тваринницької продукції та фахівці з якості. Великий попит також прогнозують на спеціалістів з галузевого машинобудування, електроенергетики та електромеханіки, агроінженерії, землеустрою й автоматизації сільського господарства.

Отримати вищу освіту та пов’язати своє майбутнє з сільськогосподарською галуззю України можна у таких закладах з вищої освіти :

Національний університет біоресурсів та природокористування,

Білоцерківський національний аграрний університет,

Дніпровський державний аграрно-економічний університет,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Гжицького,

Одеський державний аграрний університет тощо.

У 2018 році День працівників сільського господарства України припадає на 18 листопада.