У більшості друкованих видань існує розділ «Колонка редактора», в якому відповідальна особа видання коротко висловлює свої думки у вигляді передмови до друкованих матеріалів. За аналогією, ми вирішили в кінці місяця в рубриці «Публікація директора» підбивати підсумки і розповідати про значущі для Ізмаїльського центру зайнятості події за минулий місяць.
Жаркий липень 2019 року, ймовірно, вплинув на зниження інтересу ізмаїльчан до роботи. Пора відпусток змусила більшість людей думати про рятівну прохолоду водойм, пляжі і відпочинок. Тому кожен відвідувач центру зайнятості в ці дні був значущою фігурою і об'єктом особливої уваги для наших співробітників. Мені запам'яталася історія з молодим 22-річним хлопцем Віктором. На службі в Збройних Силах він неодноразово чув пораду від товаришів по службі і командирів: «Після роботи потрібно звернутися в центр зайнятості, де будуть платити допомогу на перших порах, а може навіть і запропонують роботу ...». Саме з такими думками в один з перших липневих жарких днів молодий чоловік відкрив двері Ізмаїльського центру зайнятості.
Його трохи здивувала відсутність черги, а тут ще жінка за першим робочим місцем поцікавилася з якою метою прийшов Віктор і запропонувала ознайомитися з переліком вакансій. Але почуття легкого хвилювання не покидало Віктора, насторожувало дуже ввічливе звернення співробітниці центру зайнятості. Трохи пізніше хлопець потрапив на прийом до кар'єрного радника Наталії Костянтинівни. І ось тут почалося. Виявляється, у молодої людини не було всіх необхідних документів для реєстрації. Але наполегливості і войовничості йому не займати, а тому в найкоротший термін всі необхідні документи були надані, а питання реєстрації розв'язався, на подив для Віктора, швидко і просто. До того ж Наталя Костянтинівна проявила інтерес до долі молодої людини і здивувала пропозицією навчання професії. Віктор згадав, що йому колись говорили на місцевому судноремонтному заводі про потребу в зварниках. Тому думати довго він не став, ось тільки замість пропозиції навчання на електромонтажника вибрав професію газоелектрозварника.
Пізніше в бесіді зі мною Віктор сказав: «Я - молодий, нічим не обтяжений, поки мені двадцять два - саме час навчатися і освоювати нову професію. Мене нічого не стримує, я буду готовий до роботи в будь-якому місці України, де запропонують пристойну оплату праці». Ось так і сталося, що несподівана пропозиція навчитися стала новою метою для молодої людини. А тому проходження медичної комісії Віктор подолав за три дні і вже 10 липня отримав направлення на навчання та безкоштовне проживання в комфортабельному гуртожитку Одеського центру професійно-технічної освіти. Тепер він вчиться азам професії газоелектрозварника в одному з кращих навчальних закладів Одеси.
Про цю історію я відразу згадав, коли минулого тижня дві жінки запитали мене: «А невже центр зайнятості може допомогти в навчанні?». На свіжому прикладі Віктора я розповів їм про можливості навчання в 11 навчальних центрах служби зайнятості за більш ніж 70 професіями, актуальними на ринку праці. Для цього варто лише зробити перший крок, наприклад, ознайомитися з графіком навчання в Одеському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.
Сьогодні Віктор передзвонив нам з Одеси і поцікавився, коли йому буде перераховано допомогу по безробіттю, а заодно повідомив, що навчання йде добре, все сталося, як розповідала Наталя Костянтинівна, умови проживання – відмінні, а майстер-куратор просто професіонал.
Ось як буває, якщо є справжня мета навчитися професії, то ми обов'язково допоможемо її здійснити.